З передвоєнного

Силіконовими губами, грудьми, сідницями нині вже нікого не здивуєш. Он визирають ті «дива» рук пластичних хірургів з дорогих автомарок, усміхаються з телеекранів однаково вивернутими риб’ячими вустами, демонструють у відвертих декольте свою накачану гордість, а ще годують нас казками про те, як багато зусиль їм довелося докласти, щоб стати сучасними Афродітами і за сумісництвом власницями бутиків, дизайнерських студій, спа-салонів чи ще чогось такого. Може, хтось і вірить тим легендам, а от я – ні, бо знаю, як насправді ці клоновані красуні досягали своїх фантастичних «успіхів».

Пошуки роботи закинули мене одного разу в сімейство, яке жило в селищі неподалік міста. Помпезний замок на три поверхи, величезна паркова зона, критий басейн – усе відповідало найвищим стан­дартам якісного життя заможних людей. От тільки зовнішня матеріальна досконалість ніяк не могла сховати внутрішню духовну бідність мешк...