САМОТНІСТЬ

ЧИТАЙТЕ 20 АВТОРСЬКИХ ЕКСКЛЮЗИВНИХ ІСТОРІЙ

Ранок боровся з темрявою ночі й повільно розтягував її. Вона ще трималася вперто, ніби не хотіла відступати. Баба Оксеня раз у раз світила ліхтариком, дивлячись на годинник, котра ж там година.

Прокидатися вдосвіта Оксеня звикла змолоду, тепер їй уже не було куди поспішати. І все ж тіло не могло довго лежати – звичка брала своє. Баба чекала тієї миті, коли перші ранкові проблиски, сіруваті й несміливі, закрадуться до хати і порушать нічну тишу. Десь за вікном ліниво закукурікав півень. Старенька обережно висунула ноги з-під ковдри, намацала капці й поволі почимчикувала до образів, що стояли на поличці. Найперше, що Оксеня робила щоранку, – благословляла себе хресним знаменням, дякувала Богові за ще один ранок, який довелося зустріти, промовляла «Отче наш» і «Богородице», запалювала лампадку. Лише після того бралася до своїх звичних справ.

Весна цьо...

Дякуємо за передплату на ексклюзивні історії