ПРОЩЕННЯ

ЧИТАЙТЕ 20 АВТОРСЬКИХ ЕКСКЛЮЗИВНИХ ІСТОРІЙ

(Продовження)

Сергій прийшов надвечір. Високий, злегка неголений, у темній куртці. Мирослава впізнала його відразу, хоча минуло шість років від їхньої останньої зустрічі. Він глянув на неї, легенько кивнув. В очах така ж настороженість, як колись.

Під час поминок вони майже не розмовляли. Тамара сиділа в центрі, розповідала, як важко їй тепер буде «самій, без підтримки чоловіка». Гості співчутливо хитали головами, а Мирослава мовчки відсовувала тарілку.

Коли всі розійшлися, дівчина вийшла в сад. Той самий сад, де колись бігала за мамою, де пахнув бузок, де лунав її сміх, де все тільки починалося. Лавка під старою яблунею збереглася, лише трохи похилилася. Мирослава сіла на неї. Дихати було важко від порожнечі всередині. Враження таке, що їй вирвали серце і на його місці діра.

– Мамо, – прошепотіла. – Я тут. Але все це не твоє. Навіть не моє. Ви тепер там удвох із тато...

Дякуємо за передплату на ексклюзивні історії