ПРИВИДИ МИНУЛОГО

Він знову їй зателефонував. Розповідав, як сумує без неї і яка вона чудова, мовляв, шкода, що зустрів її саме тепер, а не кільканадцять років тому. Тоді все можна було б змінити, кинути виклик долі й бути щасливим усупереч усьому і всім. А тепер… Тепер у нього є щоденні обов’язки, через які не може переступити, дружина, яка потребує уваги, та діти, яких треба ставити на ноги. Проте вони з Інною ще будуть щасливими… Колись, коли його більше ніщо не триматиме. Коли він зможе піти, не озираючись, не залишаючи після себе руїн та сліз. Так і сказав: «Руїни та сльози». А ще – що кохає лише її, вона мусить це знати, обов’язково мусить розуміти, як він цінує і любить її, як дорожить тими скупими митями, коли вони разом.

Інна не могла зруйнувати цей зв’язок. Спочатку через те, що Ігор її просто обманув – «забув» повідомити, що одружений. До того часу вона встигла прив’я...