ОВЕЧКА

Знаєте отой особливий дорослий кайф, коли вже одужав після застуди, а лікарняний іще не закритий? От я сьогодні гуляю вулицею, насолоджуюся несподівано теплим жовтневим днем і на роботу на законних підставах не йду, бо ж лікарняний. І дарма, що останній день.

Жодного вітру, осіннє небо тішить акварельними барвами, під ногами – строкате листя. Раніше не помічала, що листя груші у жовтні стає червоним, а тополі і липи – золотавим. Он невелика зграя граків копирсається у пошуках свіжих горіхів, он метушливі синиці, а коло калюжі невибагливі голуби бавляться окрайцем білого хліба. Хліб, мабуть, відволог за ніч, голуби по черзі хапають його і підкидають угору. Шматочки залишаються у дзьобах, окраєць ляпається на асфальт і його негайно підхоплює наступний «гравець». Як багато цікавого довкола, якщо мати час та все це помічати…

Раптом мою увагу привернув галас на маленькому футбольному полі. Власне, не так гала...