ОСІННІЙ ВАЛЬС

ПЕРЕДПЛАТІТЬ 20 АВТОРСЬКИХ ЕКСКЛЮЗИВНИХ ІСТОРІЙ за 20 грн

Тетяна задивилася на небо, яке видалося того дня невтішним. Усмішкою тримала хмари осіннього неба, які опустилися зовсім низько. І здавалося, ніби кружляють сизі у вальсі. Небо наче провисло, передвіщаючи дощ. Знову буде холодно. Тетяна зіщулилася. 

Поля, безмежні й широкі, слалися за її будинком. У них усе її життя. Сюди приходила, коли було важко. Саме вони слухали її біль. Адже життя в цьому селі почалося з полів. Її, молоденьку, зразу після закінчення технікуму, сюди направили. Тож Тетяна поїхала далеко від домівки. Жити почала в однієї одинокої бабусі, яка, хоч і була вже на пенсії, але ще працювала. Увечері за чаєм часто розмовляли. Ба­буся бідкалася, говорила:

– Красива ти, дівчино Тетянко, треба тобі гарного кавалера. 

– Не треба, я ще молода, – відповідала дівчина. 

Казала, а сама зашарілася. Дійс­но, на неї так поглядає Остап, що аж страшно...

Дякуємо за вашу передплату на ексклюзивні історії онлайн!