Життєва історія
Вигін на одній з вулиць зустрів молодь. Так і висипали на дорогу. Який там перепочинок після важкої роботи? Як би ввечері погуляти. Їх, юних закоханих, часто можна було побачити вчотирьох. Так ходили найкращі подруги і два товариші. Сільське молодецьке життя не може втримати вдома. Ось так і не розлучалися. Дівчата жваво щебетали, парубки поважно йшли поряд, часто проходжаючи вулицею.
Роман розумів, що тепер йому все більше і більше подобається швидка і метка Уляна. Що далі, то частіше став на неї задивлятися. Ночами не міг заснути, ввижалася йому не Шурка, яка була його нареченою, а її подруга Улянка. Навіть почав заздрити товаришеві. Сашко був добрим другом, завжди підтримував Романа, тож хлопець дорожив дружбою. Боявся й подумати про втрату дружби. Знав, що необачне слово може засмутити вірного друга. От тільки Шура вже не так йому подобалася. Але, як і раніше, ходили вчотирьох. Дійшло до того, що Романові почали набридати витівки і жарти його дівчини. Не міг змовчати Олександрі. Дівчина розгнівалася, почервоніла, аж розплакалася. Дивно, але Сашко теж скривився, почав заспокоювати скривджену. Уляна теж розраджувала подругу. Тож обоє тримали її за руки і плечі, співчували. Улянка дивилася на Романа, але не було в її очах осуду. Шура заспокоїлася, товариство пішло далі, та вже втрьох. За ними плентався стривожений Роман. Хлопець так поводився ще не раз, тому Уляна вирішила поговорити з ним, щоб той більше не ображав її подруги.
Зустрілися біля розлогої верби, що за перелазом. Далі починалося нескінченне поле. Розмова відразу не клеїлася. Спочатку Роман нічого не говорив. Уляна намагалася розговорити його, той мовчав. А коли замовкла, запитав, чи вміє тримати таємниці. Спостережливий юнак давно зрозумів, що Улянка вміє мовчати, чого не скажеш про норовливу Олександру. Недовго думаючи, відразу, як дівчина сказала, що він може довіритися їй, Роман випалив, як кохає її. Уляна аж злякалася, але згадала, що неодноразово ловила на собі його закоханий погляд. Сама собі теж боялася зізнатися, що їй більше подобався запальний хлопець подруги, а не сором’язливий Сашко. Потім була довга відверта розмова. Здається, обом стало зрозуміло, що хочуть бути разом. От тільки як сказати подрузі й найкращому другові.
Однієї з ночей у Романа визрів план. Лежав і думав: «А якщо вдатися до жартів?». Вони декілька днів учотирьох не ходили нікуди. Була гаряча пора жнив. Тож роботи вистачало. Зненацька хлопець підстеріг Улянку, коли та поверталася з поля. Тож дівчина прийняла цю пропозицію. Щоправда, спритна дівчина ще додала, що несміливому Сашкові краще підійде метка Шура, яка зможе швидко вирішувати все за двох. До того ж розуміла, що Роман її почав навіть ненавидіти. Очевидно, зовсім можуть розсваритися. І от знову очікувана зустріч – знову вони вчотирьох. От тільки чи можна назвати їх парами. Сама погода сприяла перевтіленню.
Вечір видався напрочуд чудовим. Тож Роман з Улянкою вирішили не гаяти часу. Почали жартувати. Навіть набурмосену Шуру і тихого Сашка розвеселили. А тоді – змовини. Жартома повідали, хто кому краще підходить, додавши, що навіть імена у них схожі, тож саме Олександрові й Олександрі треба бути разом. Шура аж розгубилася. Згадала, як її Роман не раз поглядав на Уляну. Виручив усіх той же Сашко. Він стояв поруч, тож узяв її за руку. Роман тільки подумав: «От справжній товариш». Дійсно, такий, як Сашко, не зрадить.
Ось так і обмінялися парубки дівчатами. Невідомо й досі, про що тоді думав Олександр, який погодився з пропозицією Романа. Чи любив насправді Уляну? Чи полюбив Олександру? Дівчині, зрозуміло, не залишалося іншого вибору. Куди їй з такою норовливою вдачею? Дійсно, сором’язливий чоловік, може, і змовчить, а з запальним що робити, коли вона не стихне? Отак і одружилися невдовзі дві пари. Але їхнє подружнє життя перекреслила війна. Тож дружини з маленькими дітьми чекали. Повернулися обидва. От тільки Олександрові далися взнаки бої, помер зовсім молодим. Так і звікувала згорьована Олександра сама з дітьми. Роман з Уляною, яку так і прозвали на хуторі – Романихою, прожили довге подружнє життя, інколи згадуючи, як вони в молодості обмінялися.
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Життєві історії

