НОВА ВІРА

За лінією розчарування, образи, злості та гніву, відчаю та безсилля, за межею численних спроб усе врятувати, а потім за непохитною байдужістю завжди криється ще дещо… Спочатку ледь помітне та непевне бажання відродитися, струсити із себе минуле, ступити крок у невідомість. А далі – вже неприхована жага змін. Ковток свіжого повітря! Нові шляхи, незамкнені двері та світло… Не обов’язково в кінці тунелю, а світло нового дня, вже ось тутечки – в найближчому майбутньому, що зовсім недавно видавалося примарним і приреченим.

Віра сховала квиток на потяг у недочитану книгу. Підвела голову до неба! Примружилася, хоч було похмуро і збиралося на дощ. Так і стояла із заплющеними очима, засліплена внутрішнім сяйвом почуття, що квітнуло в її душі, на руїнах пошрамованого серця.

«Невже вона отримала ще один шанс на щастя? Як не прогадати, не помилитися, не обпектися цього разу?».

Думати про погане н...