НЕПОТРІБНА Ч.2

Передплата онлайн: https://peredplata.ukrposhta.ua/

(Продовження)

Бабуся дуже зраділа візиту мого директора і вже спішно готувала свій фірмовий чай для гостя, а на столі красувалися духмяні рогалики з полуничним варенням. Ці двоє говорили так, ніби знали одне одного добрі два чи три десятки років. Грім обнюхував моє помешкання, повагом проходячи великою кімнатою.

– Алінко, дитино, навідайся до Віктора. Йому час дати ліки. Але перед тим бодай кілька ложок їжі, – оголосила настанови бабуся.

У кімнаті вітчима було дещо заважке повітря, тож я прочинила вікно. Згадала слова бабусі, що варто спілкуватися з ним, і витиснула із себе:

– Сподіваюся, так не холодно? Тут бракує кисню. Нехай декілька хвилин провітриться.

Сказала і боялася подивитися на реакцію вітчима.

– Я… привезла пса з лікарні. Грім… Хороший пес. Ті...

Дякуємо за вашу передплату онлайн!