НЕ З ТИМ, НЕ З ТІЄЮ

Люди – доволі амбітні істоти. Колись вони вирішили, що мають силу, яка здатна протистояти владі богів над ними, і вже мали намір повстати проти своїх володарів. Як же люди помилилися! Їх одразу покарали за крамольні наміри, розділивши кожного на дві половинки, розкидані всім світом, і в такий спосіб зменшивши удвічі їхні можливості, – саме таку версію людської поразки озвучив у своєму трактаті мудрий Платон. За непокору пращурів доводиться розплачуватися всім наступним поколінням – інколи самотністю, так і не знайшовши своєї пари, а інколи невдалим подружнім життям, у якому немає щирості, кохання, довіри і взаємоповаги.

Людмила й Іван були половинками одного цілого. Їм поталанило: жили в одному селі, тож шукати своє щастя десь далеко потреби не було.

– Гарна пара! – одразу поєднали їх люди. Бо й справді, обоє привертали до себе увагу вродою: вона – справж...