«НАСНИСЬ МЕНІ ЖИВОЮ»

Передплата онлайн: https://peredplata.ukrposhta.ua/

– Са-ш-ш-ш-ш-о-о-о! Са-ш-ш-ш-о-о-о! – в темряві ночі знову пролунав цей страшний поклик. Він уже вкотре вривався в його сон…

– Ні, ні! Не треба! – застогнав Сашко. «Не хочу! Не хочу!» – волав подумки. Але тіло проти його волі підводилося з ліжка. Ноги самі йшли темною сон­ною кімнатою до вхідних дверей. Його свідомість волала, чинячи опір тій ході, та рука відчиняла двері на вулицю. «Не треба!» – билось у думці сполоханою пташиною. Він не хотів дивитись, але бачив залитий примарним місячним сяйвом двір. Нерухомі квіти у квітнику, які вона так дбайливо доглядала. Нерухомі дерева в саду, який сріблився місяцем і здавався несправжнім. Непорушну яблуню, під якою стояла вона. Стояла, опустивши руки вздовж стрункого тіла, одягненого в зелену сукню, яка так пасувала їй, а він не встиг сказати їй про це. Стояла, опустивши голову з р...

Дякуємо!