НАРЕЧЕНА ДЛЯ БРАТА

ПЕРЕДПЛАТІТЬ 20 АВТОРСЬКИХ ЕКСКЛЮЗИВНИХ ІСТОРІЙ за 20 грн

(Продовження)

Марко дедалі частіше зупинявся біля хати Марії. Йому подобалось, що вона не розпитує, а просто приймає допомогу й усміхається коротко – так, що хочеться залишатися ще трохи.

Одного вечора вони сиділи біля криниці. Марія витягувала воду. Марко взяв відро з її рук і без зайвих слів поставив на цямрину. Обоє замовкли, між ними зависла тиша.

– Чого ти до мене ходиш? – спитала вона прямо, витираючи мокрі руки об фартух. – У селі вже балачок повно, а ти все ходиш.

– Хай балакають, – буркнув чоловік, не дивлячись на Марію. – Я до тебе ходжу, бо… мене тягне.

Вона подивилася на нього уважно, злегка насупившись.

– А що ти думаєш далі? Так і ходитимеш, поки людям не набридне язиками молоти? Тітка моя теж не в захваті від наших зустрічей&helli...

Дякуємо за передплату на ексклюзивні історії