ЛЮПИН НА УЗБІЧЧІ

Ми тільки-но виїхали за місто, як я помітила на узбіччі люпин. Гарний такий, синьо-ліловий. Він ріс довгою смугою, і мені так нестерпно-гостро запраглося того люпину! 

– Сашку, спини машину, я собі квітів нарву!

Чоловік заперечливо похитав головою, мовлячи:

– Тут не можна спинятися.

Я знала, що це неправда, та сперечатися з чоловіком не хотіла. Насправді я знаю, чому він не зупинився: великий оберемок люпину залишить у салоні багато сміття, а я кросівками нанесу на килимок болота. Він неймовірний фанат чистоти, мій чоловік. Іноді це вигідно, адже пилососить, миє підлогу та витирає порохи він сам, мені не довіряє. Пилосос у нього надзвичайний, із великою кількістю функцій та насадок... Посудомийну машину он придбав. Та в нашій квартирі ніколи не буде вазонів з рослинами і домашніх улюбленців...