ЛИШЕ ОДИН КРОК…

ЧИТАЙТЕ ОНЛАЙН ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ

Тиша волає з усіх усюд, наче намагаючись віддзеркалити її самотність. Темінь прокралася в її помешкання, на її вулицю та в її душу. Тепер, коли світ такий хиткий і непевний, коли сигналів тривоги то ляка­єшся, то сприймаєш як звичну частину життя, вимкнення електроенергії в будинках також стало цією звичною частиною сьогодення, до якої пані Лілі, на жаль, таки не звикнути.

Жінка боїться цієї темряви, як боїться недуг, самотності та байдужості рідних. Ця темрява, ніби лакмусовий папірець, є індикатором її страхів. А які іще бувають страхи в літньої людини? Та їх не злічити: послизнутися та зламати ногу в лютий мороз, відтак замерзнути на безлюдній вулиці, так і не дочекавшись допомоги, померти на самоті, дізнатися про невиліковну хворобу когось із рідних, страх голоду, холоду, самотності, втрати житла, забуття…

Війна зруйнувала те стале відчуття спокою, коли був упевненим у своєму майбутньому. П...

Дякуємо!