ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ. ГАЗЕТА «ЖИТТЯ»
479Жіночі історії
Життєві історії з газети «Життя» — правдиві історії з життя та історії кохання українською.
Молодість в Артема була бурхливою. Ще студентом він багато подорожував, потрапляв у пікантні й нестандартні ситуації, активно примножував сексуальний досвід. А про життя в гуртожитку взагалі варто мовчати. Про Артема легенди складали…
Закінчив інститут лише завдяки покровительству заступниці декана факультету, де навчався. З нею в парубка були «особливо» ніжні стосунки. Добре постарався догодити пристаркуватій пані – й отримав диплом незгірший від одногрупників.
Влаштувався на роботу. Власниця фірми відразу накинула оком на вродливого юнака. А він був не проти відповісти їй взаємністю.
До неповних тридцяти років мав пристойну орендовану квартиру, не нову іномарку і стартовий рахунок у банку. А поза інтимними побаченнями з коханкою зустрічався з іншими дівчатами… Урешті-решт, Артемові набридло зморшкувате тіло керівниці, її постійні освідчення в почуттях, ревнощі й істерики. Тож коли від конкурентної організації надійшла спокуслива пропозиція, молодик швидко злив усю потрібну інформацію про фірму і звільнився з роботи. Ще й змінив замок у дверях, щоб причеплива коханка дала йому спокій.
Та все ж вона дочекалась Артема біля квартири, коли він повертався з роботи.
– Любий! – обхопила за шию, покриваючи цілунками. – Коханий мій хлопчику! Чому ти мене уникаєш?
Грубо відштовхнув:
– Чого липнеш? Відчепися! Між нами все скінчено!
Вхопила хлопця за рукав сорочки, зашипіла розлючено:
– Ненавиджу!
– Я тебе теж, – криво усміхнувся, відіпхнув жінку плечем і заскочив у помешкання, гримнувши дверима.
Жінка притулилась спиною до холодної стіни і сповзла на підлогу, судомно ковтаючи сльози.
***
У новій фірмі Артемові працювалося легко. Він втерся в довіру до директора. Та настільки, що той на одному з корпоративів познайомив Артема зі своєю молодшою донькою.
– Наталі, – манірно випнула пухкі губи симпатична білявка з яскраво-блакитними очима.
– Радий знайомству, – чоловік торкнувся цілунком її тонких довгих пальців. – Артем.
– Давно працюєте на мого тата?
– З вашим татом, – уточнив, ледь тамуючи роздратування. Що це дівчисько собі дозволяє?!
– Перепрошую! – вираз її гарненького личка враз потеплішав. Наталі усміхнулась. – То була лише перевірка на характер.
– І як, пройшов випробування?
– Авжеж! – весело розсміялась. – Потанцюєте зі мною?
– Охоче, – обійняв рукою її тоненький стан.
Того ж вечора провів дівчину додому. Зайшов.
– Горнятко чаю? – запитала Наталі, не приховуючи виклику в очах.
Торкнувся її плеча. Ковзнув гарячою долонею по шкірі. Тканина легкої сукні зсунулася. Зваблива форма грудей у мереживній білизні загострила Артемове бажання до краю. Не стримуючи себе, впився в її губи…
***
– Яке весілля? – директор витріщив без того круглі очі. – Донька ж іще університет не закінчила!
Артем переступав з ноги на ногу, почуваючись як підсудний під час оголошення вироку.
– Таточку! – втрутилась Наталі. – Я кохаю Артема. А він – мене. То чого ми маємо чекати?
Чоловік уважно подивився на доньку, перевів погляд на майбутнього зятя. Усміхнувся:
– Гаразд! Якщо вже аж так сильно припекло, тоді одружуйтесь.
В Артема відлягло від серця, а Наталі радісно заплескала в долоні.
Весілля справили з розмахом. Артемові батьки невимовно тішилися.
– З такими статками наш син не пропаде! – прошепотів батько матері, озираючись, чи ніхто не чує.
– Ще б пак! Основне, щоб не розпаскудився і не задивлявся на інших жінок. Твою ж вдачу має. У вас то в крові – скакати в гречку, – не втрималась жінка, щоб не дорікнути.
– От навіщо відразу каркати?! – шикнув сердито й відвернувся. Оце порозмовляли.
***
Молоде подружжя жило в мирі та злагоді. Перший рік… А наступного, коли в Артема назрів запаленим чиряком складний бізнес-проєкт, Наталі заманулося їхати на відпочинок. І цього разу її вабила сонячна Греція.
– Зачекай трохи, – намагався переконати. – Здам проєкт – і поїдемо чи полетимо, куди скажеш.
– Хочу зараз! – уперто випнула губу Наталі. – Бо якщо чекатимемо твоєї «вдалої нагоди», як любиш казати, то й літо скінчиться. А мені відпочити потрібно. Універ висотав з мене всі жили.
Артем зітхнув. Якщо вже Наталі щось убила собі в голову, то не переконаєш її. Марно наводити будь-які аргументи…
– Якщо хочеш, можу з татом порозмовляти, – дружина зосереджено розглядала свій вишуканий манікюр. – Попрошу батька, щоб він тебе замінив кимось. Це ж ненадовго! Якихось три тижні…
– Про це не може бути й мови! Я не можу втратити шанс на підвищення. І ти добре знаєш свого батька: він не любить ледарів і невдах. Якщо доведу йому свою незамінність і цінність у фірмі, все буде в шоколаді.
– Гаразд, – тонкий сарказм проступив у жіночому виразі обличчя. – Доведеться самій їхати…
Артем вражено витріщився. Зглитнув клубок у горлі.
– Ти жартуєш? – тихо запитав.
– Ні, – знизала плечима Наталі.
Чоловік ображено притих. Усі слова враз вивітрились. Залишився тільки неприємний осад.
***
Декілька тижнів скупеньких дзвінків від коханої дружини і його виснажливого очікування. За цей час Артем накрутив себе до межі.
Нарешті прилетіла! Засмагла, щаслива. Та коли захотів обійняти, сипнула кригою з-під довгих вій.
Приїхали з аеропорту. Наталі відразу пішла в душ.
Артем міряв вітальню широкими кроками. Не розумів, чому дружина раптом стала настільки холодною. Навіть поцілувати себе не дозволила, мовляв, спітніла і стомилася, тож не до пестощів. Краєм ока помітив на столику її айфон. Рука сама потягнулась до нього.
Те листування вбило Артема! Знищило й розтоптало. Тицяв телефон дружині під самісінький ніс, волаючи на все помешкання:
– Що це, до біса, таке?! Який іще коханий?! Ти мене зрадила з іншим?
Наталі закинула голову й зайшлася сміхом. А тоді враз вмовкла і зміряла чоловіка зневажливим поглядом:
– Маєш бути вдячний мені за те, що витягнула тебе, необтесаного простака, зі злиднів. Якби не мої батьки, то жив би ти так, як мільйони інших людей – від зарплати до зарплати. Тому краще не став зайвих запитань і не діймай мене! А ще затям, що я спілкуватимусь, товаришуватиму й кохатимуся з ким захочу, де захочу і коли захочу!
Насамкінець Наталі сердито клацнула пальцями й пішла, похитуючи стегнами, до кухні…
***
Після відпочинку в Греції молода жінка вже й не приховувала стосунків з іншим чоловіком. Артемові ж сказала, що він повинен або змиритися зі статусом рогоносця, або котитися геть.
Терпів, хоч було невимовно важко й боляче… А безсонними ночами виснажував себе важкими думками та запитаннями без відповідей. І сам себе тихо ненавидів за слабкодухість та любов до грошей, які переважили гордість і самоповагу. Це ж треба було серед усіх дівчат, яких знав у незабутні часи холостякування, вибрати саме Наталі, розпещену статками й увагою прихильників?! Егоїстичне і безсердечне стерво, від якого він, бовдур, утратив голову. Як кажуть у народі, найшла коса на камінь. І вищербилась…
Читайте нові життєві історії та історії кохання щотижня — ексклюзивні авторські новели українською.
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Життєві історії
507
Життєві історії
Життєві історії
