ГАЗЕТА «ЖИТТЯ. ІСТОРІЇ»
![ТИ МЕНІ ВІРИШ? ТИ МЕНІ ВІРИШ?](https://storriss.com/storage/posts/December2022/Smr2Yl2KRmDstIF6Kt7t-966x676.jpg)
Ранок прийшов тихо. Ще десять хвилин назад небо було суцільно темне, а, тепер горизонт ріже смужка світла. Якби так і в житті, щоб знати напевне - за сумним ітиме радісне.
Катерина сиділа на кухні та слухала розмірене цокання годинника. В шибці ожила муха, стукала набридливо в скло. Більше жодних ознак життя. Жінка навіть не чула свого дихання, вже і не впевнена була, що дихає, але дихала і жила. Відчувала біль, а, знач ще не все скінчено. Вже третю ніч її чоловік, якому віддала свої тридцять років життя, не ночував вдома. Залишив він її значно раніше, вже і не згадає коли напевне. Не фізично, фізично він був присутній, порав господарство, курив цигарку, просив пирогів з вишнею. Але всі його думки, мрії, помисли вже не належали законній дружині.
Проїхала перша машина вулицею. Жінка звернула увагу, що зі смужки світла пробивається край сонця. Раніше це щоденне диво її б заворожило. Вона б точно сфотографувала на свій смартфон таку красу...
![](https://storriss.com/img/subscrstorris.png)
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
ЧИТАЙТЕ
![ТЕ, ЧОГО НЕ СТАЛОСЯ… ТЕ, ЧОГО НЕ СТАЛОСЯ…](https://storriss.com/storage/posts/July2024/chewOLxDmiTsrXp5RzgL-554x554.jpg)
![У ПОШУКАХ СОН-ТРАВИ У ПОШУКАХ СОН-ТРАВИ](https://storriss.com/storage/posts/July2024/APvVGxefwC4eYlFATCmh-554x554.jpg)
![СМАКИ І СПОГАДИ ЛІТА СМАКИ І СПОГАДИ ЛІТА](https://storriss.com/storage/posts/July2024/SqMlv2MvY31YKuZVPXYO-554x554.jpg)