КОЛИ ПАДАЮТЬ ЗОРІ...

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОХАННЯ В ОДНІЙ ГАЗЕТІ

Земля, напоєна щедрим серпневим дощем, дихала пристрастю. Після довгих спекотних днів, коли навіть бур’яни перестали рости і в’яли під безжальними сонячними променями, вона нестримно поверталася до життя, даруючи всі його принади тим, хто хотів і вмів ними насоло­джуватися.

Благодатна волога впала на спраглу рослинність майже ввечері, і вже за якихось декілька годин тьмяні кольори вкритого пилюкою літа засяяли первісною чистотою; аромати матіоли, спілих яблук і груш з’єдналися із запахом оновленої річкової води, створюючи натюрморт неповторних парфумів, від яких паморочилося в голові, завмирало серце у передчутті чогось незвичайного, святкового, що має суттєво змінити таке одноманітне до цієї миті існування.

Вечір гармонійно вплітався в літню ніч, яка вмілим пензликом художника-імпресіоніста стирала чіткі обриси виразних денних фарб, і лише небо було недосяжне її...

Дякуємо!