Жіночі історії

- Лариско, мені потрібен хлопець, дуже! От просто зараз!

– Просто зараз? Так, щоб волати про це о сьомій ранку в неділю в гуртожитку? Юлько, у тебе не просто хлопця, в тебе й совісті немає!

– А була б не сьома, а восьма, то й із совістю все гаразд, так?!

– До чого тут час? У тебе тої совісті ніколи не було.

Юлька показово закопилила губи. Лариска відчула докір сумління: вона трохи передала куті меду.

Врешті, з Юльці цілком пристойна сусідка. І якщо вже ця сплюшка доброю волею прокинулась у неділю до десятої… Може, отой хлопець потрібен задля чогось серйозного?

Перепрошувати дівчина не стала. Але ранкову каву заварила на двох, сипонула в сусідчин кухлик ложку цукру й поставила частування на чисту підлогу біля Юльчиного ліжка. Та пробурмотіла щось на це, не відриваючись...