ДЯКУЮ, БРАТЕ!

ЧИТАЙТЕ 20 АВТОРСЬКИХ ЕКСКЛЮЗИВНИХ ІСТОРІЙ

(Продовження)

Романові було за тридцять, але вигляд він мав доволі кепський. Закінчив університет, працював у державній установі: тихе місце, стабільна зарплата, жодних амбіцій і задумів. Чоловік не будував планів на майбутнє, бо так і не навчився уявляти себе в ньому.

Жив із мамою – Євгенією Іванівною. Квартира залишалася тією самою, що й у його дитинстві, тож навіть у своїй кімнаті, як і раніше, він не почувався як удома.

– Романе, ти знову не зачинив вікна в кухні? – почалося ще до того, як він допив каву. – Протяги. А потім дивуєшся, чого я хворію.

– Воно було зачинене, мамо, – тихо відповів Роман, не підіймаючи очей.

– Та що ти мені розказуєш? – зітхнула вона й одразу схопилася за серце. – От якби не ці нерви… Я ж на тебе все здоров&rsqu...

Дякуємо за передплату на ексклюзивні історії