ДВІЧІ В ОДНУ РІЧКУ…

ЧИТАЙТЕ ОНЛАЙН ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ

Тиша буває гнітливою чи зловісною, буває цілющою або ж такою, яка дарує надію. Ніна вслухалася в опівнічну тишу, ловлячи себе на думці, що досягнути стану ідеального спокою тут, у мегаполісі, майже неможливо, бо то монотонне цокання старого годинника на стіні, то чиїсь зухвалі вигуки за вікном чи звуки клаксонів, то скрадливі кроки на сходах порушували цю примарну ідилію цілковитого відмежування від світу.

Останнім часом Ніні хотілося втекти від усіх та всього. Мріяла про життя на так званому «острові», де ніхто не тривожитиме її, бо останнім часом життя штормило і щодня приносило різні несподіванки, які втомлювали та виснажували і морально, і фізично. А про що може мріяти інтроверт, як не про спокій та усамітнення, аби розкласти все на полички, опанувати себе і відновити втрачені сили?

Минуло вісім місяців відтоді, як розлучилася зі Всеволодом. Розлучення було болісним і травматичним для них...

Дякуємо!