ДЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ САМОТНІСТЬ

ЧИТАЙТЕ 20 АВТОРСЬКИХ ЕКСКЛЮЗИВНИХ ІСТОРІЙ за 20 грн

Ніч на півночі починалася не з темряви, а з відчаю і смутку. Вітер вщухав, механізми стихали, і над вишками зависав важкий запах дизелю й металу. Дмитро стояв біля вагончика, курив і дивився на світло прожекторів, що вирізали з пітьми химерні тіні.

За майже двадцять років роботи на бурових він звик до всього: спеки, морозів, самоти. Найважче було не фізично. Найважче було витримати порожнечу між двома світами – роботою і домом. Працював, щоб у домі все було, а фактично навіть не жив у ньому.

Він жив на вахті за розкладом, схожим на ритм армії: підйом о шостій, короткий сніданок, робота до пізнього вечора. Усе чітко й злагоджено. Його не чекала вечеря з трьох страв, гомін дітей і розповіді дружини про прожитий день. Лише холодний суп, міцний чай і порожні розмови з чоловіками.

Чоловіки поруч жили так само – говорили мало, жартували грубо, пили каву з термосі...

Дякуємо за вашу передплату на ексклюзивні історії онлайн!