Жіночі історії

ЧИТАЙТЕ ОНЛАЙН ГАЗЕТУ "ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ"

Я народилась і виросла в селі, моє дитинство нічим не відрізнялося від дитинства ровесників. От тільки мені завжди хотілося бути кращою за інших, щоб мене хвалили, ставили за приклад. Часто я уявляла себе то Попелюшкою, то Білосніжкою, приходила на допомогу людям, які її потребували, рятувала всіх стражденних, давала їм слушні поради, наставляла на праведний шлях і, звісно ж, отримувала потім заслужену винагороду за свою доброту.

В сім’ї я була єдиною дитиною, однак залишалася нежадібною, неегоїстичною і була переконана, що не лише у мріях, а й насправді готова допомогти всім, хто цього потребує. Ще малою я могла присоромити значно старших за себе, якщо ті чинили неправильно. Мабуть, тому обрала фах психолога. Після інституту повернулась у своє рідне село й почала працювати у школі психологом. Почувалася як риба у воді. Це було моє. Я жила своєю роботою, пила її і не могла напитися. У колективі швидко...

Дякуємо!