Жіночі історії

Це прізвисько прилипло до Галини ще в дитинстві. У дитячому садочку вона завжди боялася медичних оглядів і уколів. Ховалася від них у кут­ках, поки її не знаходили виховательки і ледь не силоміць, намагаючись усіляко заспокоїти, приму­шували все ж зробити щеплення.

У школі Галина боялася виходити до дошки, бо їй завжди здавалося, що всі однокласники глузливо розглядають її ви­соку худорляву фігуру і потайки насміхаються з неї.

У старших класах дівчина була вже вищою за всіх учнів, враховуючи високих хлопців, і боялася вже не глузування зі свого баскетбольного зросту, а прищів, які постійно з’являлися на її обличчі в різних місцях.

Втім, за короткий час прищі зникли самі собою, і Галина, навчаючись у Харківському національному педагогічному університеті на вчительку фізкультури, почала боя­тися залицянь багатьох студентів, – залицялись до неї і висо...