ЗВУКИ В ТИШІ

ЧИТАЙТЕ ІСТОРІЇ З ЖИТТЯ НА STORRISS

Оля зростала в неймовірно галасливій родині. І мама з татом, і баба з дідом, і старший брат та молодша сестра розмовляли на повний голос, не сміялися, а реготали так, що шибки дзвеніли, і сварилися теж від душі – аж сусіди завмирали.

День у квартирі розпочинала баба. Вона з доброго дива щодня прокидалася рівно о шостій, гриміла каструлями, набирала воду в чайник, дзенькала тарілками. Наступним прокидався дід, довго гучно кашляв, йшов курити і гримав балконними дверима, чов­гав старими тапками, сьорбав ранковий чай. Діти в родині народжувалися одразу з басовитим плачем, бавилися теж шумно – стрибали на диванах, гасали одне за одним, тупотіли підлогою немилосердно. Батьки свій внесок у гучність робили здебільшого завдяки невмирущій любові до святкувань, застіль. У центрі стола завжди стояла пляшка, розпочиналося все гучними тостами, апогеєм ставали недоладні співи, а у фіналі обов’язково...

Дякуємо!