ЗГУБНА КРАСА

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОХАННЯ В ОДНІЙ ГАЗЕТІ

Настя мала вроду відьми, через неї втрачали здоровий глузд чоловіки, самі того не відаючи. Ніхто не знав, наскільки їй важко було жити з тією красою. Батько помер, щойно закінчи­лася війна, дівчині заледве виповни­лося дванадцять років. Була найстаршою в родині, а тому й за батька, й за неньку. Ходила за матір корів доїти, в ланку, скирти соломи класти.

Та щойно почала втрачати дитячі риси, а наливатися, ніби достигла вишня, стала помічати позирки чоловіків, які кидали в її бік масні жарти. Від похітливих поглядів дівчина ладна була провалитися крізь землю. Скільки в селі гарних дівчат, але ж ні, жодній не скажуть такого, де в родині є чоловік чи старший брат. А сироті, виходить, можна. Тож почала полотном перев’язувати груди, абияк одягатися, лише б відчепилися. Їй же лише чотирнадцять минуло, хоч вигляд мала на всі вісімнадцять. Дівчина зненавиділ...

Дякуємо!