«ЯКА СІМ’Я, ТАКИЙ І Я»

Їй було вісімнадцять, а білявому, високому і кремезному красеневі Миколі – двадцять. Він щойно повернувся з армії й запримітив дівчину.

– І чому ти Світлана? – запитував не раз. – Ти повинна бути такою, як я, – білявою, світлою, а маєш руде волосся…

Згодом запропонував жити разом. Довго не хотів знайомитися з матір’ю коханої, проте вона наполягла:

– Я прийняла всі твої умови, а в мене одна, і ти від неї відмовляєшся?

Наступними вихідними приїхали в село. Катерина, мама Світлани, ще молода жінка, стояла розгублена. Вона не чекала на гостей, та ще й таких. Обійнявши доньку й нареченого (як вона думала), кинулась до плити, щоб нагодувати молодих з дороги смачненьким.

За столом розговорилися.

– То коли до заручин готуватися, коли весілля плануєте? – запитала.

– Мамо, які заручини, яке весілля?...