Історія з життя
Мені шість років.
– Бабо… А купіть мені морозива…
– Та нашо тобі то морожино? Зараз розтопиться, потече, перепацькаєшся вся. Ще й оси налетять… Я тобі цукорочків куплю, добре?
Цукерки – теж непогано. Треба сказати бабі, нехай візьме «подушечок», отих, із варенням усередині. Або хоч ірисок. У магазині гамірно, повз прилавок, попри стіну й аж до дверей звивається довга черга. Баба ставить мене у кінець тієї вервечки, наказує пильнувати і кудись зникає. Черга була по масло і давали не лише звичайне, а й – о диво! – шоколадне. Я зважую свої шанси на те, аби отримати шматочок, і знічев’я розглядаю чергу. Дивним чином вона починає рухатися швидше, адже на допомогу продавчині прийшла ще одна. Тепер одна відрізає від велетенської брили масла шматки і кладе та грубий корич...
Читайте усі приховані історії з життя за 1 грн
Життєві історії онлайнЯкщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter