Настя заварила велике горня чаю з бергамотом та лимоном. Дощ шкварив уже майже добу. Лопотів по вікні, ніби намагався проникнути в її квартиру, зазирнути у стурбовану душу, а може, й утішити. Настя знову залишилася без роботи.

– Ну і нехай, дуже треба мені ваша мізерна зарплатня. Однаково за місяць збанкрутуєте! – промовила дівчина й тупнула ногою.

Рудольф підняв свою голову й ствердно замурчав. Рудий кіт був не лише домашнім улюбленцем, а й другом та порадником, він був гарним слухачем.

Життя Насті раптово змінилося, коли їй було п’ятнадцять. Разом із батьками їхали в село, до бабці. Батько не впо­рався з керуванням автомобіля, на великій швидкості вилетів на зустрічну смугу й зіткнувся з вантажівкою. Машина – вщент, батьки загинули на місці, дитину «швидка» забрала до лікарні. Настя два тижні перебувала в стані коми. Згодом почала повертатися до життя, відновлюватися. Довго тр...