ВТРАЧЕНІ РОКИ

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОХАННЯ В ОДНІЙ ГАЗЕТІ

Ірина мовчки спакувала Сергієві речі у валізу, так само мовчки застебнула на ній замок і вручила її тепер уже колишньому чоловікові.

– Іро, може, все ж таки передумаєш? – не підводячи очей на дружину, тихо попрохав Сергій. – Як-не-як, а сім’я ж у нас… І донька... І я, як і раніше, тебе кох…

– Усе, досить… – Ірина не дала договорити. Лиш міцніше стиснула губи і мовчки відчинила перед чоловіком вхідні двері.

А п’ятирічна Христя, дуже схожа на свого батька, не розуміла, що трапилося. Чому найкращі у світі мама і тато, які люблять одне одного і її, Христинку, тепер не живуть разом?..

Чому й тепер, коли дівчинка підросла, мама нічого не розповідає про батька?..

Скільки ж тих «Чому?» роїлось у дитячій, а згодом і не такій уже дитячій голівоньці Христини…

Так минали роки. Ірина з донькою жили дружньо. Гнівались хіба що тоді, коли...

Дякуємо!