ВОЛОНТЕРКА

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОХАННЯ В ОДНІЙ ГАЗЕТІ

Вчителька молодших класів Валентина Степанівна вже три роки працює в школі районного центру на Київщині після того, як офіційно стала повноправною пенсіонеркою. Її чоловік, 70-річний Григорій Микитович, високий, худорлявий і трохи згорблений від понад 45-річної кабінетної праці в місцевому управлінні газового господарства, не раз казав дружині:

– Валю, бери приклад з мене: от я вже рік не працюю, я вільна людина, майструю собі щось удома, доглядаю наш сад. То чому ж і тобі не покинути ту роботу в школі, га? Адже і ти, і я отримуємо непогані пенсії, слава Богу, що заробили їх, і нам заощаджень вистачає, і доньці з онучкою допомагаємо. Лишай ту роботу, їй-богу! Будемо парою пенсіонерів, вільних, як вітер!

А Валентина Степанівна всміхалася, поправляла сиве во­лосся, що неслухняно спадало на лоба, і відповідала:

– Грицю, я ж не заради грошей! Я в цій школі працюю вже понад сорок років, звикла до...

Дякуємо!