З поштової скриньки

ЧИТАЙТЕ ОНЛАЙН ГАЗЕТУ "ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ"

Маргарита спізнювалася на батьківські збори до доньки-семикласниці. Вона завжди спізнювалася. Їй завжди бракувало якихось п’ять-десять хвилин. На роботі вже до цього звикли і не надто переймалися – шкодували матір-одиначку, яка сама виховувала двох неповнолітніх дітей.

Увійшовши до класу (на її щастя, збори ще не розпочалися), побачила, що вільних місць нема. Втім... За третьою партою в середньому ряду було вільне місце біля вродливого чорнявого чоловіка.

– Біля вас вільно? – запитала Маргарита і чомусь почервоніла, як школярка.

– Вільно, – привітно відповів чоловік і усміхнувся (від цього на його правій щоці з’явилася симпатична ямочка) – йому дуже сподобалася ця русява жінка з дівочим рум’янцем на щоках.

Після зборів Віталій (а саме так звали Маргаритиного сусіда) і Маргарита вийшли зі школи разом.

– Вам далеко? – з...

Дякуємо!