А життя минає...

Вони познайомилися на одному мистецькому фестивалі в Тернополі. Понад тринадцять років тому. Вона – з Києва, він – із Чернігова. Вона – двадцятип’ятирічна скрипалька, він – сорокашестирічний художник. Вона – вільна, мов пташка, він – одружений, батько двох синів. Їхню делегацію поселили в одному великому готелі в центрі міста.

Був кінець травня. Увечері після концерту вона вийшла надвір, щоб прогулятися містом. Він побачив її і запитав, чи може скласти їй товариство. Усміхнулася приязно. Він сприйняв це як згоду. І вони разом пішли до озера. Там, біля озера, він уперше взяв її за руку і поцілував. Ніжно і солодко. Їй сподобалися його дотики й поцілунки. Можлив...