ТРОЯНДА ЛЮБОВІ

На зупинці людно. Автобуси снують туди-сюди. Зупиняються, скреготливо розтуляють пащі-двері та зголодніло ковтають чергову порцію пасажирів, спочатку випускаючи тих, кого ковтнули раніше. На лавочці сидять маленький хлопчик з мамою – блідою, змученою життєвими незгодами жінкою. Хлопчик дуже подібний до своєї мами, такий самий бліденький, худий. Великі очі дивляться сумно і якось по-дорослому розпачливо. Бачити розпач у дитячих очах важко, тому люди, ненароком зустрівшись поглядом із хлопчиком, одразу відвертаються, ховають очі. У кіоску через дорогу продають морозиво. Періодично від того кіоска відходять щасливі малюки із солодкими холодними трубочками, які вони нетерпляче, смакуючи, лижуть рожевими язичками. Морозиво аж обпікає ті ніжні язички – таке воно холодне. Солодке… Смачне-е-е! Хлопчик уважно спостерігає за тим, що коїться на протилежному боці вулиці. З усього видно, що малому теж хочеться морозива, дуже хочеться. Але він мовчить... Не пр...