Сьогодення
Наталка час до часу пише коханому листи-повідомлення, як робила це раніше, тоді, коли Сашко навесні 2022-го воював із заклятим ворогом на Луганщині. Тільки тепер дівчина знає, що відповіді не дочекається, хоча понад усе хоче її отримати.
Кажуть: минуле потрібно відпускати, а вона міцно тримається за нього обома руками, бо було п’ять щасливих років, наповнених коханням, мріями, життям.
«Таке враження, що ти живий. Правда. Я вже бачила три сни з тобою. І я все ще чекаю тебе з війни. Звичайно, з перемогою. Просто немає зв’язку, не працює інтернет. І ти ще не знайшов змоги написати. А я все з нетерпінням чекаю на твоє звичайне повідомлення: “Наталю, все добре, не було зв’язку. Люблю”. Сьогодні сорок днів і сорок перший день пекельної тиші. Без тебе я не вмію. Без тебе я боюсь».
Це був перший весняний дощ, який щедро напоїв землю та все, що на ній росло. Природа враз ожила. Рясно зацві...
Читайте усі приховані історії з життя за 1 грн
Газета "Життя" онлайнЯкщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter