СОЛОДКИЙ КИСЛИЙ

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОХАННЯ В ОДНІЙ ГАЗЕТІ

Весна й сама не знала, якою вона видасться цьогоріч.

Люди зазвичай сподіваються ранньої і теплої, бо ж зима такого «рубця наїсть», що хоч вовком вий, а воно, видно, не з того краю, звідки хоті­лося б, хвалькуватий зухвалець вітерко дмухав.

До того ж третій рік велика вій­на проклята нагло гуляє, тож і сама природа губилася: що тим людиськам згорьованим посилати, адже ворожа навала не томиться звірства коїти, і головний кат не припиняє смертю плюватися.

Не було в лютому ні жмені снігу, в березні – ні ложки дощу! Поганьблена землиця, терплячи наругу, репалась і від осоружних вибухів, і від сердитих суховіїв. Однак, попри заподіяне зло, проліски призначеного часу затріпотіли блакитними хустинками, наче небо надумало – таки краплинки радості посіяти людям для потіхи. Довкола ж бо сіро й похмуро... Невідомо, що завтрашній день принесе...

Але, незв...

Дякуємо!