З поштової скриньки

Ганулька втратила глузд. Про це ще ніхто, слава Богу, не знає, та й знати не буде, тому що такий страшний діагноз жінка поставила собі сама.

Для більшості вона – Ганна Миколаївна, для чоловіка – Ганька, для приятельок (подружок, вважала, не має) – Анюта, а для мами була Ганулькою. Так подумки себе й називала, і від того їй ставало тепліше та затишніше.

Жила і працювала Ганулька в чужому селі, куди доля закинула після закінчення технікуму. Приїхала до однокурсниці в гості, та так і залишилася, до того ж у тамтешній конторі знайш­лося вільне місце. Дівчині було вже двадцять три роки – у селі таких вважають перестарками, тому, коли до неї посватався Роман-тракторист, одразу погодилася стати його дружиною.

Хлопець непоганий, а ще дів­чата сказали, що його батьки багатенькі. У неї ж мати кінці з кінцями ледве зводить і постійно хворіє. А вона ж не красуня, д...