СИРНА ФЕЯ

Скоро осінь… – зітхала мама Мишка.

Це означало, що час пришвидши­тися зі збиранням запасів на зиму і наготувати м’якого моху та духмяного сіна, аби намостити всім теплі та м’якенькі ліжечка, і перетрусити всі ковдрочки, і…

Словом, Мишка не втихомирюва­лася сама й давала завдання всій родині. Тихцем Мишка милувалася синочками. Вони, звісно, виросли за літо, скидалися на дорослих мишей, та головне –подорослішали. Це було вкрай важливо, адже ця зима стане останньою у батьківській нірці, навесні і Плямка, і Лютик вирушать у самостійне життя. І Мишка, як і кожна добра мама, страшенно нервувала, чи всього вони з татом встигли навчити дітей? Чи дадуть синочки собі раду? Чи не втраплять у халепу?

Тато Сірий, помічаючи вряди-годи на мордочці коханої дружини зн...