Історія з життя

Цьогорічний серпень смажив, як ніколи, – щодня температура сягала

30 градусів. Село ще сяк-так рятувалось від спеки, а в місті – справжнісіньке пекло. Даринка сиділа біля вікна з північної сторони й заглядала на порожній двір. Хіба що дорослі повертались з роботи, а дітлахів нема жодного.

Вони, як і Даринка, виходять гуляти не швидше ніж о восьмій вечора, коли спека хоч трішки спаде. Батьки прийшли з роботи, лягли відпочити, дідусь навіть у гараж не ходить, а бабуся не пече пиріжків, щоб не створювати більшого тепла.

– Глянь, майже восьма, температура мало що спала, хоч сонце вже над обрієм. Не те що в червні – в цей час іще високо, – дідусь любив спостерігати за сонцем, звик із сільського дитинства.

– Серпень, – зітхнула бабуся.

– За тиждень – вересень, школа. У багатьох країнах Європи навчання починається з 15 вер...