ЩАСЛИВИЙ КАМІНЬ

Переглянувши електронну пошту, Анна відкрила лист від далекого друга Ричарда з гарячого африканського континенту. В листі було запрошення в гості, – нагода відпочити в країні досі відомої тільки за розповідями, – вабила пригодою. До того ж у Києві стояла люта, сніжна погода, січень, а зима лютувала, ніби й не збиралася здавати свої повноваження. Снігу намело по коліна, мороз тріщав до мінус двадцяти градусів.

З Ричардом познайомилися п’ять років тому, коли він приїжджав в Україну навідати родичів по маминій лінії. Прийшов у банк зняти готівку за чеком. Уздрівши красуню з великими чорними очима, не втримався й запросив на каву. Але невдовзі змушений був відлітати додому, і ось уже п’ять років спілкувалися за допомогою електронної пошти та телефоном. Молодий чоловік був цікавим співрозмовником, веселим і дотепним, час із ним плинув швидко та приємно. Й шанс зустрітис...