СЕРЦЕ ПІДКАЖЕ

Оксана присіла біля вікна. За вікном старий знайомий двір. На лавці про щось торохкотять сусідки. А от на душі неспокійно. Навіть трохи лячно. Може, тому, що зараз удома сама. Мати поїхала до брата, бавити маленького правнука. Старша донька Надійка давно живе окремо, має свою сім’ю. У неї добрий чоловік, підростає донечка. Молодша Оленка теж майже доросла, поїхала на декілька днів відпочити разом із друзями. Може, через це неспокійно, але вона добре знає друзів доньки. От і сьогодні розмовляла з донькою, в них усе гаразд.

Мабуть, візьметься до рукоділля. Вона почала вишивати ікону для онуки, – а коли ще буде час?

Оксана зітхнула: вкотре вона сама себе дурить. Сьогодні зранку була заклопотана хатніми справами: руки зайняті, а голова – вільна. То знову непрохані думки та спогади. Знову Віктор перед очима. Віктор… зрадливий… підступний, але коханий і мил...