«РЕВОЛЮЦІЯ»

Жінка після декількох келихів увечері в передноворічному місті – то окрема історія – все ще чарівна, але вже схожа на стихійне лихо. На момент мого променаду проспектом Свободи у Львові мені бракувало декілька бокалів до цунамі, а позначку «тайфун» я перейшла буквально пів годинки тому, прощаючись із колежанками. Діти, уроки і сімейні обов’язки змусили моїх товаришок збиратися додому, а я тільки-тільки розігрілася і відчувала нестримне прагнення відчути пригоду у високому екзистенційному сенсі цього слова. Та й час дитячий – чверть на дев’яту…

І от куди мені, такій незрівнянній, податися? Моя врода справді вражала. Чорна сукня з афровишивкою та обірваними рукавами (то стилістика, я її такою купила!), червоний шарф і червона помада в тон (випадковість), няшні коричневі уги і… шуба!

Long story short. Приїхала я у Львів в осінньому пальтечку, прогноз погоди не дивилас...