Читаємо з дітьми

ЧИТАЙТЕ ОНЛАЙН ГАЗЕТУ "ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ"

ПОРОЖНІ МУШЛІ

Малий народився в жовтні, в останні дні пізнього бабиного літа. Він встиг зовсім трішки підрости, і, коли повіяв холодний вітер, а дощі стали рясними та крижаними, мама швиденько вклала його спати. Равлик засинав, слухаючи розповіді про весну, коли стане тепло й довкола буде багато смачної їжі. Малий прокинеться, вигріватиметься на сонечку, гарно їстиме – і виросте великим-великим…

А тепер він ось прокинувся, ледь вибрався з-під землі, зачудовано озирався, розглядаючи тоненькі зелені пагінці, що пробивалися крізь торішнє буре листя. Неквапливо повз далі й раптом натрапив на великого жовтого равлика. Точніше, не на равлика, а на велику жовту мушлю.

«Треба привітатися!» – малий равлик чимчикував повз велику жовту мушлю, та дорослого равлика там не було. Не те щоб дорослий равлик заховався і спав, ні, мушля видавалася порожньою-порожнісінькою.

– Агов… ...

Дякуємо!