ЧЕТВЕРТИЙ СИН

Життєві історії з газети «Життя» — правдиві історії з життя та історії кохання українською.

Застарою була, хворою, щоб далі жити. Ото серце й дало про це знати, щоб не вигадувала й іншого життя в долі не просила. Багато хитрих таких. Що не думай, а життя позаду. Однак гірко, що помирає. Сприймала це наче й спокійно, але… Усміхнулась, пригадуючи, що сини й слухати не хотіли, щоб вона називала себе старою, заперечували, мовляв, не стара, а в літах. Ну що ж, у літах, то в літах, бо справді багато років прожила на землі, то й стала в літах… Однак не вірилось, що так зненацька може прихопити її серце, ніколи ж не лежала з ним у лікарні, коли й турбувало, пила зазвичай валер’янку, та й усе. Цього разу прихопило серйозно…

…Вчора провела до війська онучка-синочка, а сьогодні – на лікарняному ліжку. Не поворухнутись: як запекло під лопаткою, так і не може глибоко дихати, побоюючись, що станеться щось гірше. Добре, що сини були ще в селі й одразу ж, коли їй стало зле, завезли до лікарні. З їхніх побілілих облич жінка зрозуміла: все… Все, Маріє, справді пожила ти на світі, серце далі вже не може тебе тримати. Хоч сини вже дорослі, раду собі дадуть, та от цей онучок-синочок – її біль і тривога! Як же він буде сам, без батька-матері?

…Вісімнадцять років тому повернувся зі служби у війську її найменший син, і не сам, а з невісточкою, а в тієї на руках – кількамісячне немовля. Дитя чомусь постійно плакало, а мати його як не смалила одну цигарку за іншою, то цвиркала слиною крізь зуби, зиркаючи навкруги якимись спустошеними очима. Не витримала згодом, забрала дитя з рук горе-матері, нагодувала пареним коров’ячим молоком, і маля вперше спокійно заснуло. Спало в неї на руках, прицмокуючи пухкими губенятами…

– Посмотрим! – тільки й сказала на те новоспечена невісточка, але дитя так і залишилось на руках у Марії. І, як з’ясувалось, на все життя…

Читайте нові життєві історії та історії кохання щотижня — ексклюзивні авторські новели українською.