ПРО ЩО МОВЧАТЬ АБРИКОСИ...

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОХАННЯ В ОДНІЙ ГАЗЕТІ

У абрикос не дарма щічки злегка прирум’янені. Вони чули те, про що ви шепотіли...

Коли Діна обирала будинок для своєї родини, звісно, насамперед хотіла, аби там місця вистачило всім. Не те щоб діти діставали своїми підлітково-дитячими розбірками, бо хтось зайняв чийсь стілець або не вистачило місця саме на обраній полиці в шафі, ні, просто сама відчувала, що наче затиснена стінами й обставинами. Може, тому кілька місяців раз у раз діймав задушливий кашель, який не пригнічували ні пігулки, ні сиропи, ні чаї. Спершу думала, що то якась алергія, а потім, коли більше почала читати про душу, зрозуміла, що причина всьому – глибока-глибока...

Але, власне, про будинок. Обирали, зрозуміло, з кількох варіантів. Той був ближче до школи та садочка, той мав великий город, але в кожному щось не те. А це обійстя здавалося їй осяяне сонцем: чи не тому, що обабіч...

Дякуємо!