ПОВЕРНИ МОЇ ГРОШІ!

ЧИТАЙТЕ ОНЛАЙН ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ

Володимир із самого ранку пішов на кладовище. Любив приходити сюди, де спочивали вічним сном найрідніші йому люди – мати і батько. Тут, у тиші та затінку старих лип, чоловік віднаходив спокій і душевну рівновагу, віру в людей.

Володимир виріс у дружній інтелігентній родині, де були готові допомогти кожному, хто того потребував. Стосунки між батьками стали для нього ідеалом того, якою має бути жінка і як повинен поводитись чоловік, аби вона почувалася щасливою. Тому втрату матері, а згодом і батька переживав украй важко. Найбільше гнітила Володимира самотність. Важко було повертатись у домівку, де тебе більше ніхто не чекав.

З особистим життям у Володимира якось не складалось, можливо, тому, що він був занадто довірливим і ставився до жінок з особливим пієтетом, шукав таку, яка була б схожою на матір. Ні, він не належав до тієї когорти чоловіків, маминих синочків, які, вирісши із коротких штанців, так і залишаються вередливим...

Дякуємо!