ПІД КУПОЛОМ БІЛОГО ПИЛУ

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КОХАННЯ В ОДНІЙ ГАЗЕТІ

У середу обіцяли грозу. Зранку хмари, які прогнозів синоптиків не читали, ледве продирали очі, недоладно повзли небом, зіштовхувалися одна з одною, сердилися. Нарешті вітер узяв усе у свої руки, хазяйновито позганяв ті хмари докупи, і над вулицями нависла темно-сіра кудлата загроза. Я поспішала того ранку, спізнювалася на роботу, хвилювалася, ще не встигну і потрап­лю під дощ. Тротуари на моїй улюбленій вулиці кепські, стара радянська плитка перехняб­лена, щербата, подекуди відсутня, я кілька разів шпорталася або ж примудрялася заляпатися болотом. Тому того ранку я йшла паралельною вулицею, не такою красивою, зате заасфальтованою. Якби я знала… Якби ж.

Грози того дня не було, з кудлатої хмари кілька разів прогримів грім, дрібний дощ скропив тротуари, ото й усе. День видався цілком пересічним, додому я поверталася без поспіху, улюбленою вулицею. Я, знаєте, так влаштована, що обира...

Дякуємо!