Найкращі жіночі історії
597Історія кохання
Вона і Він зустрічалися щочетверга в чужій квартирі, ключі від якої Йому залишив друг, щоб той знайшов орендарів. Друг почав успішно працювати в Канаді і з усього випливало, що його не дуже цікавило, чи отримує він гроші за оренду свого скромного помешкання в Софії.
Вона і Він познайомилися перед дитячим садочком, чекаючи, поки їхні діти одягнуться, щоб відвести їх додому – кожного у свою родину. Вона вивчала Його поглядом, спочатку – крадькома і з недбалою цікавістю, а потім – із легенькою усмішкою, коли бачила Його хвилювання від спілкування з дитиною – худенькою і ніжною, але й норовливою дівчинкою, адже та не виконувала Його настанов, вийшовши із приміщення дитячого садочка, а починала вередувати і тягнути татка то до найближчої кондитерської, то на сусідній дитячий майданчик.
Вона незмінно забирала свого сина з дитячого садочка сама, батько покинув їх іще до народження дитини і визнав, що це його син, лише після отримання результатів спеціальної медичної експертизи. Проте в чоловіка залишився сумнів, йому здавалося, що батьком цього хлопчика може бути хтось інший – із генами, подібними до його. А Вона, безсумнівно, була магнетичною і викличною жінкою.
Одного дня, поки гріло сонечко, в небі скупчилися важкі хмари і почався дощ. Вона із сином і Він із донечкою опинилися за одним столом у найближчій кондитерській. Вода стрибала і танцювала тротуаром, діти їли тістечка, а дорослі відчули себе настільки близькими, ніби були знайомі вже багато років. Спочатку заговорили про своїх дітей, потім замовкли, зауваживши, що присутність дітей заважає їм спілкуватися так, як вони хочуть.
Вона закинула ногу на ногу, і Її стегна виділилися під тісними штанами. Вона злегка торкнулася Його щиколотки, а Він замість того, щоб відступити, торкнувся своїм черевиком Її черевика. Обоє помовчали, а потім заходилися обговорювати виховательок і персонал у дитячому садочку. Діти прислухалися до їхніх слів, тож обоє батьків замовкли спантеличені.
За два тижні після того дощового дня вони кохалися в чужій квартирі, а Він уже планував домовитися зі своїм другом і платити йому мінімальну суму за оренду помешкання, використовуючи його як любовне гніздечко, й не пояснювати подробиць.
Його дружина багато працювала і була занадто амбіційною у своїй кар’єрі. Він також, хоча і в іншій галузі та в іншому середовищі колег. Їхні інтереси були доволі різними, а надмірна зайнятість майже не залишала їм шансів на інтим. Іноді вони крали посеред ночі трохи часу для себе, але втома і думки про завдання на наступний день ніби віддаляли їх одне від одного. Здавалося, кожен сердився на іншого за брак ніжності між ними… Можливо, вони обоє були виховані відповідальними і лояльними до власної реалізації. А може, були й інші причини, пов’язані з Його дитинством у великому місті, а Її – у провінції? Вони не мали відповіді на це питання.
Однак у цих нових стосунках Він відчув тепло й розуміння, ніжність і увагу, яких давно не мав удома. Тому вдавався до неймовірних комбінацій, щоб тільки побачитися з Нею.
Тікав із роботи, брехав, що їде у відрядження, вигадував собі «службові» обов’язки в суботу й неділю. Спочатку Його мучили докори сумління, та потім усі сумніви і вся невпевненість поступилися найвищому задоволенню, яке можуть відчути дві рідні душі і два спраглі тіла.
Вона відчувала, що володіє ним у достатній мірі, водночас не знала Його достатньо, щоб показати всі свої бажання щодо нього. Він сподобався їй від першої миті, щойно Вона Його побачила, а все, що сталося пізніше, знову пробудило в Ній мрію мати чоловіка біля себе, мати родину, присвятити себе домашньому затишку й радості від взаємних почуттів та спільних свят. Потай Вона думала про те, чи можуть Його донечка і Її син рости як брат і сестра, мати справжнього батька і разом ходити в дитячий садок, а потім і до школи. Він уникав розмов про свою дружину, не жалівся на неї, не хотів Її ні в чому звинувачувати, навпаки, стверджував, що вона гарна і розумна, що вміє готувати й що завжди готова взяти на себе «чергування» з дитиною, коли він зайнятий… А Він ставав усе більше зайнятий. Був відсутній на роботі, був відсутній удома, повертався дуже пізно і виправдовувався небезпекою скорочень на роботі й додатковим навантаженням на зменшений колектив.
Вона знайшла одну безробітну подругу-сусідку і платила їй, щоб та сиділа з Її дитиною.
За шість місяців після їхньої першої ночі в чужій квартирі вони були знову напередодні Різдва. Замість святкового настрою Він мовчки пив ракію без закуски, а Вона дивилася на нього співчутливо, бо Він розповів, що Його скоротили і що Він зареєструвався як безробітний, щоб отримувати соціальну допомогу. Вона сказала Йому, що заплатить за оренду квартири, а Він після понурих вагань пояснив, що, можливо, доведеться піти з дому, де Його дружина лише показує своє невдоволення і хоче подати заяву на розлучення.
Вона Його приголубила, хотіла втішити, але Його гордість була настільки уражена, що йому захотілося відштовхнути Її. Він розлив свою ракію, вдавився великим ковтком і виблював усе на святкову скатертину. Відчув себе жахливо, зрозумів, що перебрав із алкоголем, і то не вперше. Зібрав скатертину з приборами у вузол і поквапився винести все у смітник перед будинком. Коли повертався, перед вхідними дверима метушився якийсь чоловік із валізою і, побачивши його, підійшов, щоб обійняти. Виявилося, що це Його друг, якому вдалося знайти вигідний політ із Канади до Софії і який вирішив познайомитися зі своїми орендарями.
Він повів друга до квартири. Вона відчинила їм двері, і Він їх познайомив. Сказав своєму другові, що це орендарка і що Він прийшов до неї по плату, якої не було вже три місяці. Вона оніміла, дістала гроші зі своєї дамської сумочки і простягнула їх власникові помешкання. Той подякував і пояснив, що може почекати решту грошей, що зарезервував для себе кімнату в готелі, але хоче чимось почастувати орендарку і свого друга з нагоди Святого вечора й Різдва, бо саме в цей час відбуваються дива.
Настав Новий рік. Для когось він був веселим і життєрадісним, для інших – сумним і безперспективним. Він не зателефонував їй на свята, не шукав Її. Йому було соромно, хотів попросити вибачення, та почувався винним і невпевненим у собі… Але чому Вона до Нього не озвалася?!
Блискавично сталися речі, яких Він довго не міг до кінця усвідомити. Після тієї ночі Він повернувся додому, не пам’ятаючи, звідки і як прийшов. Коли протверезів, зарікся, заборонив собі пити. Перестав курити, на подив своєї дружини, яка вже давно просила Його про це.
Уранці Він квапився, наче кінь, упряжений у санки з дитиною. Чистий сніг заспокоював Його, хоча серце здригалося від думки, що Він побачить Її перед дитячим садочком. Уже багато днів поспіль не з’являлися ні Вона, ні Її дитина. Ні вранці, ні після обіду. Він вирішив написати Їй… І отримав повідомлення: «Не шукай мене. Мені дуже прикро! Я не в Болгарії. Дякую тобі за все!».
Згодом Його донька сказала, що її друг із мамою виїхали до Канади. Виховательки коментували, яка Вона чудова мама і як добре виховує свого сина.
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Життєві історії
72
Життєві історії
Життєві історії
