Олександр Зубко: «Смак дому – це саме така проста, смачна домашня їжа»

Життєві історії

Олександр Зубко з Вінниці став переможцем 16-го сезону «МастерШеф» і першим учасником в історії шоу, який пройшов увесь шлях, жодного разу не вдягнувши чорного фартуха. В ексклюзивному інтерв’ю він розповів про свій шлях у кулінарії, про те, як долав труднощі, переживав перемогу та поділився планами на власну кондитерську.

– Олександре, ви розповідали, що з дитинства допомагали батькам готувати. Які страви відтоді й досі для вас — це «смак дому»?

– Так, я змалку допомагав у кухні. У нас звичайна сім’я, ми не готували нічого вишуканого – завжди були прості, всім відомі страви. Для мене смак дому – це саме така проста, смачна домашня їжа. Наприклад, борщ із пампушками або домашній медовий торт. А ще це бабусині голубці та пироги. Обожнюю ці страви й завжди, коли є змога, прошу їх приготувати.

– Ви навчалися кулінарії професійно чи опановували все самотужки? Як формувався ваш шлях у професії?

– У мене є кулінарна освіта, але, відверто скажу, освіта в Україні дуже суттєво відстає в розвитку, тому всі свої навички я опановував самостійно –  із книг, майстер-класів та інтернету.

– Пам’ятаєте свій перший торт на замовлення? Хто був першим клієнтом і які тоді були емоції?

– Перші свої торти я просто дарував – віддавав без оплати. Це були радше експерименти, нагода спробувати себе і зрозуміти, що варто вдосконалити наступного разу. А коли вже вперше купили в мене торт, я був надзвичайно щасливий: це означало новий рівень для мене. Тоді я усвідомив, що це не лише справа, від якої я отримую задоволення, а й те, що може давати прибуток. 

– Чи був момент, коли хотілося все кинути? Що допомогло не здатися?

– Так, багато разів хотілося все кинути, щось змінити чи переінакшити. Але щойно я це робив, усередині знову виникало бажання творити – з’являлися нові ідеї, натхнення, і я повертався до улюбленої справи.

– Ви декілька разів намагалися потрапити на «МастерШеф». Як думаєте, що цього разу стало вирішальним? І що ви відчули, коли прозвучали омріяні три «так»?

– Так, я декілька разів намагався потрапити в проєкт. Коли чув «ні», казав собі, що пробуватиму доти, доки не почую «так». І коли це нарешті сталося, світ ніби перевернувся: я зрозумів, що це реально, і я зміг.

– Кажуть, участь у шоу – це важке випробування – і моральне, і фізичне. Як ви пережили цей період?

– Так, це було надзвичайно складне випробування – важко було і фізично, і морально. Незважаючи на дружбу й добрі стосунки, конкуренція між учасниками все одно була. Рятували спілкування та час наодинці із природою, там я міг розслабитися і перезавантажитися.

– Ви стали першим учасником в історії проєкту, який пройшов увесь шлях до перемоги без жодного чорного фартуха. У чому ваш секрет? 

– Складно сказати, у чому секрет мого успіху. Мабуть, я просто робив те, що люблю й умію, і зосереджувався саме на кулінарії, а не на другорядних речах, таких як піар. 

– Що ви відчули в момент перемоги? Якими були перші думки після фіналу?

– Відчуття перемоги в проєкті «МастерШеф» важко передати словами. У ту мить я був і шокований, і спокійний водночас, а ще відчув безмежне щастя, я не міг повірити, що став переможцем такого крутого шоу.

– Після фіналу вас не лише вітали, а й критикували. Як реагуєте на хейт і чи зачіпає він вас сьогодні?

– На початку мене зачіпало кожне криве слово. Згодом я зрозумів, що не всі слова варто брати близько до серця, адже за ними часто стоять емоції, а не факти.

– Ви розповідали, що мрієте про власну кондитерську. Чи стала ця мрія сьогодні ближчою? Якою бачите її — атмосферу, формат, фірмовий десерт?

– Я досі мрію про власну кондитерську. Крок за кроком ця мрія стає ближчою, але до неї ще далеко. У мене вже є бачення, якою має бути моя кондитерська: це місце даруватиме людям емоції та радість. Там з’являться авторські десерти і те, чого не знайдеш в інших. Поки що це думки й розробки, але я сподіваюся реалізувати їх якнайшвидше.

– Багато чоловіків готують солодощі до Міжнародного жіночого дня. Чи готуєте ви щось особливе для мами або для близьких жінок у родині?

– Вкрай рідко випадає на свято приготувати для рідних їхній улюблений смаколик, адже здебільшого в ці дні в мене дуже багато замовлень, але я все одно знаходжу можливість приготувати щось смачне. 

– Олександре, як повномасштабне вторгнення росії в Україну вплинуло на ваше життя та на роботу кондитера?

– Повномасштабна війна суттєво вплинула на моє життя та змінила мої цінності. Щодо кондитерства, то тут особливих змін не відбулося: люди, як любили солодке до вторгнення, так люблять його і зараз.

– Чого вас навчив проєкт? Які навички або відкриття, зроблені на ньому, стали найціннішими?

– Проєкт навчив мене насамперед бути впевненішим і відкритішим, не боятися показувати себе таким, яким я є насправді. Щодо навичок – для мене цінним було абсолютно все. Я насолоджувався кожним днем, проведеним на знімальному майданчику.

– Наприкінці невеличке бліцопитування. Продовжте, будь ласка, речення. Три слова, які мене найкраще описують, – ...

– «Креатив», «допомога», «позитив».

– Місце сили для мене – це…

– Карпати.

– Моє життєве кредо – ...

– Стався до людей так, як хочеш, щоб люди ставилися до тебе.

– Якби я був десертом, то це був би…

– Меренговий рулет.

– Весна для мене – це…

– Час для змін.

– За п’ять років я бачу себе…

– Щасливою людиною.

– Якби я мав необмежені можливості, я б…

– Здійснив чиюсь мрію.

– Бажаю всім читачам…

– Бути добрішими та завжди мріяти. Пам’ятайте: ніколи не пізно здійснити свою мрію.

Фото з архіву Олександра Зубка

Ексклюзивні рецепти Олександра Зубка   

Меренговий рулет

Інгредієнти: 200 г яєчного білка, 300 г цукру, 10 г ванільного цукру, грам лимонної кислоти, 36 г кукурудзяного крохмалю, грам солі, 400 г полуниці, лайм, 70 г цукру, 6 г пектину NH, 250 г маскарпоне, 200 г вершків 33% жирності, 20 г цукрової пудри. 

Приготування. Білок збити з цукром, додати сіль, лимонну кислоту. Наприкінці всипати крохмаль і вимішати. Викласти масу на пергамент, розрівняти. Випікати 30 хвилин за температури 160 градусів. 

Для начинки перебити полуницю в пюре, додати сік та цедру лайма, проварити з пектином, перемішаним із цукром. Має покипіти хвилину. Перекласти в посудину і накрити плівкою до охолодження. 
Для крему збити вершки з пудрою, додати маскарпоне й обережно ще раз збити. Після охолодження меренги перекинути її на чистий аркуш пергаменту й обережно зняти з неї папір, на якому вона випікалася. Рівномірно намастити шар крему, відступаючи 1–2 см від краю. 
Викласти полуничну начинку на крем. Обережно скрутити рулетом за допомогою пергаменту. Загорнути в папір або у плівку та поставити в холодильник. Залишити там на одну-дві години для стабілізації. Перш ніж подавати, за бажанням прикрасити кремом, ягодами або цукровою пудрою.

Десерт Павлова

Інгредієнти: 190 г яєчного білка, 200 г цукру, чайна ложка кукурудзяного крохмалю, чайна ложка лимонного соку, 200 г маскарпоне, 100 мл вершків 33% жирності, 2 ст. л. цукрової пудри, свіжі ягоди (малина, чорниця, полуниця).

Приготування. Збити білки до стійких піків, поступово додаючи цукор. Додати крохмаль та лимонний сік. Викласти безе у формі гнізда на пергаменті. Випікати за температури 110 градусів близько півтори години. Дати повністю охолонути. Збити маскарпоне та вершки з цукровою пудрою, наповнити цією масою безе. Прикрасити ягодами й одразу подавати на стіл.

Більше рецептів Олександра Зубка читайте в газеті "Дуже смачно!" Передплатний індекс: 99715. Газету можна придбати в усіх відділеннях АТ "Укрпошта".

Історії з життя