НІЛЬС

ЧИТАЙТЕ ОНЛАЙН ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ

– Та чого ви, мамо?! – вмовляла старша донька Ганну, збираючи гусенят у коробку з-під черевиків. – Вигодуєте – та й м’ясо буде. І вам же веселіше. Он які вони кумедні!

Донька притулила до щоки жовтий клубочок із крихітним дзьобиком.

– Куди вже там веселіше, – зітхнула мати, беручи до рук коробку з п’ятьома пискунами. – Вигляджу їх, а потім що?

Енергійні клубочки заворушилися, затріпотіли манюніми крильцями і притулилися одне до одного, налякані потрісканими від сільської праці жіночими руками.

Взяла. А й справді, може, хоч веселіше буде і самотність не краятиме серце.

***

Відтоді, як помер чоловік, Ганна тримала господарства небагато: декілька зозулястих та чорних курок із півнем, та й усе. Корівку продала зі сльозами: сіна тепер не накосиш, а коника забрав старший зять у сусіднє...

Дякуємо!