НЕВІНЧАНА

Ніна глянула на тест і обімліла: вона вагітна. На її обличчя, яке ще хвилину тому світилося невимовною радістю, враз насунулася хмаринка тривоги, що поступово переросла у відчай.

– Боже мій, ніхто нічого не знає, ба, навіть і не здогадується: ні Олег, ні мама, ні тато.

Знала, що мама її завжди зрозуміє і підтримає, а от тато – це вже зовсім інше, адже в їхній сім’ї вже давно не все гаразд, батьки живуть, як кажуть, бо мусять жити разом, куди ж діватися на схилі віку, тож ні розуміння, ні підтримки, ні ласки від батька годі очікувати.

А було все інакше. Мама, поставна, вродлива дівчина, щойно приїхала в село завідувати сільським будинком культури, відразу стала душею молодіжного гурту, а від її пісень втрачав розум не один парубок. Проте незабаром вийшла заміж за Ніниного тата, якого в селі поважали за виважений характер і працьовитість. Збудували хату, завели чимале господарство, проте щастя обминуло їхню...